acad1

"Life"

Почитую "Life" Кіта Річардса. Так складається, що останнім часом я багато слухаю "Ролінґів" (не дослухав у молодості, будучи затятим бітломаном). Звичайно, з точки зору Ю. Лози, Річардс на гітарі грає кепсько, але все ж у авторитетному рейтингу гітаристів він на 4 місці.

Читати мемуари досить цікаво, але потрібно дозувати.

Ювілей

Вчора прийшов на ювілей свого однокурсника. Він, зокрема, відомий своїм внеском у рок-музику, бо в одній з пісень ОЕ речитативом звучить abstract до його (з фронтменом ОЕ) статті з квантової фізики.

Ще з одним колегою ми заспівали "Стоїть гора високая", але не ту, що найбільше відома і яку співають Козловський (Іван), Гмиря, Солов'яненко та Квітка Цісик, а іншу: мі-ля-мі-ля---до-сі-ля~сі-мі---..., причому я співав нижнім голосом.

Оповідки у "Дзвоні"

У останному за минулий рік числі "Дзвону" 18 сторінок відведено під мої "Університетські оповідки". Серед відгуків домінує: "ауторе, пеши жче!"

Навпаки

Виконую в Ряшеві "Kolędę pod jemiołą". Ліпшої якості знимки не маю, що, зрештою, на ліпше. Конферансьє зробив мене автором тексту, а не музики. Автор тексту, з яким ми його (текст) писали в кнайпі, з того тішиться.

До речі, у першому ряді сидів віце-міністр, який потім і сам виступав.

Лімерик

У фб Іван Лучук пише лімерики на теми львівських місцин. Я додав 5 коп.

А на вулиці Леннона Джона
Заспівали туристи з Лондона
"Never give me your money",
Хоч це пісня й Макартні,
Ну а вулиця - Леннона Джона.

Ілюстрація

Лауреатом литературної премії НОС став Борис Лего зі своїми "Сутінковими оповіданнями". Я їх погортав і відклав до кращих (або гірших) часів.

Але звернув увагу на одну з ілюстрацій. Чи то, може, мені привиділось?

Ми співали пісні "Бітлз"

Це було щось, коли ми заспівали "Something".

Вчора ми співали "Yesterday".

Вісім днів на тиждень ми співали "Eight Days a Week".

Юлія то керувала урядом, то сиділа у в'язниці, а ми все співали "Julia".

Тут, там і всюди ми співали "Here, There and Everywhere".

І для нікого ми співали "For No One".

Тому що ми також заспівали "Because".

Я хочу сказати тобі, що ми співали "I Want to Tell You".

Здавалося, що я лише сплю, коли ми заспівали "I'm Only Sleeping".

Я плакатиму замість того, щоб ми співали "I'll Cry Instead".

...

А коли ми проспівали "The End", то це був кінець.

Адам Зємянін

На фб сторінці Klubu Dziennikarzy "Pod Gruszką" в Кракові є фотозвіт про вечір, де я, зокрема, виступав і під гітару виконував пасторалку. Двомя днями пізніше я виконував її у Ряшеві - про це потрібно буде згадати окремо. А в Кракові в тому ж клубі мав пізніше виступати Адам Зємянін. Я зацікавився його творчістю після того як побачив його вірш на будинку у Кракові під час Європейського математичного конгресу. Приятель позичив мені на місяць нову книгу Зємяніна "Okrawki" (обрізки тканини) - власне її він мав презентувати у клубі.